Факультети та інститути

Біологічний факультет

Інформаційний буклет для абітурієнтів

Співробітники деканату

Історія

Свою історію факультет починає з 14 жовтня 1918 року, коли в складі фізико-математичного факультету було утворено природниче відділення. Першим деканом фізико-математичного факультету став один з організаторів університету, видатний ботанік, директор Нікітського ботанічного саду, член-кореспондент Російської Академії наук Микола Іванович Кузнєцов. У цей час до роботи на природничому відділенні була притягнута плеяда блискучих учених Петербурга, Києва, Москви, працею яких було закладено основи майбутнього біологічного факультету. Створюються перші кабінети й лабораторії, що згодом стали кафедрами університету. Академік Володимир Іванович Палладін створює лабораторію фізіології рослин, член-кореспондент РАН, Н.І. Кузнєцов – лабораторію морфології й анатомії рослин, професор Едуард Карлович Мейер, який працював деканом агрономічного факультету, організував зоологічний кабінет, професор Сергій Іванович Метальніков – зоотомічний кабінет, яким згодом завідує професор Петро Петрович Сушкін, видатний орнітолог, який став в 1923 році академіком Російської Академії Наук. У перші роки існування Таврійського університету в ньому працюють й інші вчені-біологи, імена яких занесені в аннали вітчизняної й світової біологічної науки – професора Олександр Гаврилович Гурвіч (згодом лауреат Державної премії СРСР), Георгій Миколайович Висоцький (академік АН УРСР з 1939 року), Георгій Федорович Морозов, Станіслав Олександрович Мокржецький, Іван Іванович Пузанов, Євген Володимирович Вульф, Сергій Сергійович Салазкін (ректор в 1923- 1925 р.р.) та інші.

Процес реорганізації Таврійського університету в Кримський університет, а потім у Кримський педагогічний інститут ім. М.В.Фрунзе відбився на структурній оформленості факультету, на його професорсько-викладацькому складі. У Кримському університеті біолого-географічне відділення ввійшло до складу педагогічного факультету, на базі якого у вересні-жовтні 1925 року був створений Кримський педагогічний інститут. Природниче відділення Кримпедінституту в 1937 році було перетворено у факультет природознавства, який проіснував до 1953 року. В 1954 р. У Кримському державному педагогічному інституті в результаті злиття природничого й географічного факультетів утворено природничо-географічний факультет, який очолювали доценти Н.Л. Стрілець, А.Н. Кисельов, И.Г. Губанов, Л.П. Попова. У Сімферопольському державному університеті ім. М.В.Фрунзе в складі факультету природничих наук ( 1972-2000 р.р.) оформляються кафедри нинішнього біологічного факультету. Деканами факультету природничих наук працювали доценти Л.П. Попова, В.В. Трещов, професор В.Я. Чирва. До кафедр зоології, ботаніки, анатомії й фізіології людини й тварин (з 1976 р. кафедра фізіології людини й тварин і біофізики), у 1972 р. додається кафедра фізіології рослин, в 1975 р. створено кафедру біохімії, а в 1977 році на базі кафедри основ сільськогосподарського виробництва створено кафедру екології й раціонального природокористування. З реорганізацією Сімферопольського державного університету ім. М.В.Фрунзе в Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського відбувається остаточне становлення факультету в якості самостійного структурного підрозділу, і 19 травня 2000 р. створено Біологічний факультет. З 2000 року факультет очолює декан С.Ф. Котов, к.б.н., доцент.

Загальна інформація

На сьогодні біологічний факультет ТНУ – центр біологічної освіти, науки та просвіти в Криму. Навчальну, науково-дослідницьку та виховну роботу проводять 70 викладачів, в тому числі 14 професорів, докторів наук і 40 кандидатів наук. На 6-ти випускаючих кафедрах факультету навчається понад 700 студентів денної й заочної форм навчання.

На факультеті організовано 5 проблемних лабораторій (на кафедрі фізіології людини та тварин і біофізики – 3, на кафедрі екології і раціонального природокористування – 1, на кафедрі валеології та безпеки життєдіяльності людини – 1). Працює спеціалізована Вчена Рада, яка приймає до захисту кандидатські дисертації за спеціальністю "Фізіологія людини і тварин". Відкрито Біотехнологічний центр. На факультеті є Зоологічний Музей - один з кращих в Україні, науковий гербарій (SIMF), в якому зберігаються збори відомих ботаніків, ентомологічні фонди, що містять десятки тисяч екземплярів комах Криму. У сел. Краснолісся – база практики. Зусиллями співробітників факультету створено Ботанічний Сад. В 2007 році з метою інтеграції науки й створення, а також проведення оздоровчої роботи, створено  Центр корекції функціонального стану людини.

У складі факультету представлені також:

• Відділення наукових суспільств: Сімферопольське відділення Українського ботанічного товариства, Філія Українського товариства паразитологів, Кримське відділення Українського фізіологічного товариства, Кримське відділення Українського біофізичного товариства, Кримське відділення Українського ентомологічного товариства, Кримське відділення товариства клітинної біології;
• Студентськке самоврядування;
• Гербарій;
• Рада молодих вчених.

Кращих студентів-біологів за успіхи в навчанні й науково-дослідній роботі нагороджують іменною стипендією ім.. професора Г.Ф. Морозова, заснованої Таврійським національним університетом. Випускники факультету працюють у наукових, медичних установах Криму й півдня України, викладають у ВНЗах, коледжах, гімназіях, середніх школах. Крім того, багато хто працює за межами нашої країни – в Росії й інших країнах СНД, а також у країнах далекого зарубіжжя – США, Канаді, Німеччині, Ізраїлеві, Саудівській Аравії, країнах Африки, південно-східної Азії, Латинської Америки. Їх успішній роботі сприяє високий рівень теоретичної й практичної підготовки, забезпечуваний навчальним планом.

Абітурієнту

Прийом абітурієнтів на біологічний факультет ведеться по двох напрямках підготовки на денну й заочну форми навчання:

На факультеті навчання здійснюється на держбюджетній і контрактній основі. Студенти, що успішно виконують навчальний план, забезпечуються стипендією, а нужденні в житлоплощі, проживають в упорядженому гуртожитку.

Кафедри

Навчальна робота

На факультеті ведеться підготовка бакалаврів, спеціалістів і магістрів за двома спеціальностями – "Біологія" і "Лісове i садово-паркове господарство". Підготовка бакалавра біології ведеться протягом 4 років, спеціаліста й магістра – впродовж 5 років.

Навчальний план містить 4 блоки навчальних дисциплін: гуманітарних і соціально-економічних, фундаментальних природничих, біологічних і навчальних дисциплін за спеціалізацією, набір яких залежить від профілю відповідної кафедри. Блок гуманітарних і соціально-економічних дисциплін представлено історією України, філософією, українською й закордонною культурою, основами економічних теорій, соціологією, політологією, іноземними мовами й іншими. У блок фундаментальних природничих дисциплін входять основи вищої математики, фізика, неорганічна хімія, органічна хімія, аналітична хімія, фізична й колоїдна хімія, математичні методи в біології й основи інформатики. Фундаментальні біологічні дисципліни включають анатомію й морфологію рослин, систематику нижчих рослин, систематику вищих рослин, зоологію безхребетних, зоологію хребетних, загальну цитологію й гістологію, біологію індивідуального розвитку, анатомію людини, біохімію, молекулярну біологію, основи імунології, біофізику, фізіологію рослин, фізіологію людини й тварин, вірусологію, мікробіологію, основи біотехнології, ґрунтознавство, генетику, теорію еволюції, загальну екологію. Теоретичний курс навчання доповнюється польовими навчальними практиками з ботаніки й зоології, які проводяться після закінчення 1 і 2 курсів, незалежно від майбутньої спеціалізації студента. Після закінчення 3 курсу студенти проходять спеціалізовану навчальну практику по профілю випускаючої кафедри. На 4 і 5 курсах обов'язкова педагогічна практика, що проводиться на базі кращих середніх шкіл міста. На факультеті представлено спеціалізації – "Зоологія", "Фізіологія людини й тварин", "Біофізика", "Ботаніка", "Екологія й раціональне природокористування", "Фізіологія рослин і біотехнологія", "Біохімія", "Садово-паркове господарство". Залежно від вибору спеціалізації студентам читаються спецкурси, зокрема: "Іхтіологія", "Загальна палеонтологія", "Фізіологія аналізаторів", "Медична біофізика", "Ембріологія рослин. Ультраструктура рослинних тканин", "Озеленення інтер'єрів", "Основи фітоценології", "Глобальна екологія", "Молекулярні основи спадковості", "Структурна організація й функції біомембран", "Інтродукція й акліматизація рослин", "Лісова селекція".

Наукова робота

На факультеті ведуться комплексні наукові дослідження із проблем екології й охорони рослинного й тваринного миру, сучасної нейрофізіології й магнітобіології, медичної біофізики.

 Проводяться дослідження впливу біологічно активних речовин на розвиток і морфогенез рослин, розробка сучасних методів біотехнології на основі клітин, вирощуваних поза організмом. Велика увага приділяється проблемам екології; видаються збірники наукових праць "Екосистеми Криму, їх оптимізація й охорона", "Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (серія Біологія. Хімія)", які внесено в список спеціальних видань ВАК України.

При всіх кафедрах факультету функціонує аспірантура, до якої можуть вступати кращі наші випускники й випускники інших ВНЗов. Після завершення трьох років навчання в аспірантурі й захисту дисертаційної роботи їм присвоюється вчений ступінь кандидата біологічних наук.

На факультеті створено кілька наукових шкіл: зоологічна (паразитологічна) –професори С.Л. Делямуре, А.С.Скрябін, М.В. Юрахно, магнітобіології й нейрофізіології - професора А.М. Сташков, В.Г.Сидякін, Н.А. Темур’янц, І.І. Коренюк і ряд інших шкіл і наукових напрямків.

За час існування факультету його вчені неодноразово брали участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, міжнародних експедиціях, всесвітніх виставках. Кафедри факультету підтримують зв'язки з навчальними й науковими установами Криму, України, ближнього й далекого зарубіжжя (Росія, Франція, Італія, Іспанія, Канада, США й ін.).

Багато років підряд факультет черпає краще поповнення свого студентського контингенту зі школярів, що активно беруть участь у роботі біологічної секції Малої академії наук школярів Криму "ШУКАЧ".

Публікації

1. Котов С.Ф., Калинушкина Е.А. Особенности цветения в Halimione pedunculata (L.) Aell.(Chenopodiaceae Vent.) ценопопуляциях различной плотности // Екологія та ноосферологія, 2009.- С.172-180.
2. Бирюлева Э.Г. Жалдак С.Н. Биоморфологические особенности растений рода Zinnia L. интродуцированных в условия Предгорного Крыма // Інтродукціа та збереження рослинного різноманітта, 2009.- С.43-45.
3. Kotov S.F. Faculty of Biology of Taurida National V.I. Vernadsky University: structure, education and scientific research // University of Regensburg, Germany.-2009.-Р.36-38.
4. Чуян Е.Н. Модуляция поведенческих реакций у крыс с разным профилем моторной асимметрии под влиянием гипокинетического стресса / Е.Н. Чуян, О.И. Горная // Нейрофизиология / Neurophysiology ‑ 2010. – Т. 42, № 3. – С. 247‑254.
5. Чуян Е.Н. Индивидуально-типологические реакции микроциркуляторных процессов на электромагнитное излучение миллиметрового диапазона / Е.Н. Чуян,  Н.С. Трибрат, М.Н.  Ананченко // Регионарное кровообращение и микроциркуляция. – 2010. –  №1 (33). –  С. 68-74.
6. Чуян, О.М. Вплив керованого дихання на частоті коливань спектру серцевого ритму на показники варіабельності ритму серця і фрактальної нейродинаміки / О.М. Чуян, О.О. Бірюкова, М.Ю. Раваєва // Київ, Фізіологічний журнал. – 2010. – Т. 56, №5.– С. 86-94.
7. Темурьянц Н.А., Демцун Н.А. Сезонные отличия регенерации планарий в условиях длительного электромагнитного экранирования / Биофизика. - 2010. - Т. 55, 4. - С. 710-714.
8. Темурьянц Н.А., Костюк А.С., Туманянц К.Н. Динамика и инфрадианная ритмика температурной/болевой чувствительности моллюска Helix в условиях воздействия электромагнитных полей // Нейрофизиология / Neurophysiology. - 2010. - Т. 42, 4. - С. 329-339.
9. Denis R. Husainov Modifying action of heavy metal salts on anti-inflammatory aspirin action / Viktoriya V. Shylina, Іvan І. Korenyuk, Viktor F. Shulgin // Health. – 2010. – Vol.2, №6. – Р. 630 – 633.
10. Oberemok V.V. Influence of a single chain DNA fragments of virus iap gene LdnVgp140 on viability of Lymantria dispar caterpillars // Український біохімічний журнал. 2009 - С. 171.
11. Fateryga A. V., Matushkina N. A. The first nest records of the wasp Eumenes punctaticlypeus kostylevi Kurzenko, 1976 (Hymenoptera, Vespidae, Eumeninae) and notes on its distribution in Crimea // Vestnik Zoologii, 2010, С. 377–382.
12. Ивашов А.В., Громенко В.М., Пышкин В.Б. Оценка разнообразия флоры и фауны биогеоценозов Крымского Присивашья // Экология и ноосферология, 2010, С. 19-27.
13. Кобечинская В.Г., Отурина И.П., Апостолов В.Л. Современное состояние лесонасаждений Феодосийского лестничества // Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку, 2009, С. 94-98.
14. Оберемок В.В. Доказательство трансовариальной передачи вируса ядерного полиэдроза непарного шелкопряда Lymantria dispar Nucleopolyhedrovirus (fam. Baculoviridae) методом RAPD-PCR // Журнал общей биологии. – 2008. – Т. 69, № 5. С. 397-400.
15. Симчук А.П. Влияние генотипа кормового растения на изменчивость приспособительно важных признаков личинок в генотипических классах зеленой дубовой листовертки // Генетика, 2008, Т. 44, №4. С. 488-495.
16. Фатерыга А.В., Иванов С.П. Биология гнездования осы Katamenes flavigularis (Hymenoptera, Vespidae) в Крыму // Вестник зоологии, 2009, С. 321–330.
17. Marusik Yu.M., Kovblyuk M.M. Redescription of Minosiella intermedia Denis, 1958 (Araneae: Gnaphosidae) with first description of the male // Zootaxa. -- 2009. -- No. 2291. -- P. 65-68.
18. Kovblyuk M.M., Nadolny A.A. Cryptodrassus hungericus and Leptodrassex memorialis from Crimea (Aranei: Gnaphosidae) // Arthropoda Selecta. -- 2010 -- Vol. 19, No. 3. -- P. 189-197.
19. Репецька Г.І. Ботанічний сад Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського / Ботанічні сади та дендропарки  України -  Київ: Майстерня книги, 2009. – С.197-206.
20. Коршиков И.И., Николаева А.В., Иваничко Т.А., Репецкая А.И. Аллозимный полиморфизм можжевельника высокого (Juniperus excelsa Bieb.) в Горном Крыму // Доповіді Національної академії наук України, - 2009. - № 12. – С. 175-179.
21. Репецкая А.И., Савушкина И.Г. Фенологическое развитие сортов сирени обыкновенной (Syringa vulgaris L.) в условиях интродукции в Предгорном Крыму //  Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. – Симферополь, 2009. – С.97-106.
22. Ворошилова Н.В. Ценопопуляції рослинних серійних угруповань і їх періодична типологічна система / Екологія і ноосферологія. – 2010. – Т.21, № 3-4. – С.43-49