Структурні підрозділи

Науково-дослідницький центр “Український інститут спелеології і карстології”

Директор Центру - кандидат геологічнх наук А.Б. Климчук.

Створений у  2006 р. за ініциативою великої групи українських учених - карстологів і  спелеологів, активно підтриманою ректором ТНУ М.В. Багровим, директором Інституту  геологічних наук НАНУ П.Ф. Гожиком і  академіком-секретарем Відділу наук про Землю НАНУ В.М.  Шестопаловим. Центp являється науковою установою подвійного підпорядкування (МОП України і  НАНУ), входить  в структуру Таврійського  університету і Відділу наук про Землю НАН.

У число основних задач Інституту входять: здійснення  фундаментальних, пошукових і  прикладних досліджень, в тому числі міждисциплінарних, за  пріоритетним направленням спелеології і  карстології, створення організаційних, економічних і соціальних умов для більш повного використання потенціалу учених України, що працюють в цій області, підготовка молодих наукових кадрів, а також розвиток міжнародної наукової співпраці.

Інститут засновує свою діяльність на науковій, науково-прикладній та  інформаційній спадщині ряду спеціалізованих карстолого-спелеологічних підрозділів і  наукових шкіл, що існували в Україні в різні періоди: комплексній карстовій експедиції АН УРСР (1958-1963) і Відділа карстології і  селей ІМР АН УРСР (згодом Мінгеології УРСР - 1958-1971); керівник- кандидат геолого-мінералогічних наук Б.М. Іванов.

Географічного факультету ТНУ і його лабораторії карстології і спелеології (1971-2006); керівники - доктор геолого-мінералогічних наук В.М. Дублянський і доктор географічних наук Б.А. Вахрушев. Карстолого-спелеологічного загону Інституту геологічних наук АН УРСР (1979-1992), керівник- кандидат геологічних

наук А.Б. Климчук, а також на співпраці в рамках Інституту спеціалістів в області спелеології і  карстології, що працюють в інших наукових установах України і суміжних країн.
Направлення наукової діяльності:
Об’єднання профільних наукових кадрів України: координація карстолого-спелеологічних досліджень; підготовка наукових кадрів. Будучи міжвідомчим науково-координаційним і інформаційним центром у  своїй області, Інститут розвиває різні форми наукової співпраці. Всього до складу Інституту входить 41 науковець, зокрема 10 докторів і 11 кандидатів наук - фахівців в області геології, геоморфології, гідрогеології, інженерної геології, мінералогії, геофізики, мікробіології та  інших дисциплін. З них 11 працівників є штатними, останні ж на громадських засадах беруть участь в організації і координації наукових досліджень і включаються в штат при виникненні нових проектів, що фінансуються.

Члени Інституту входять до складу керівних органів Української спелеологічної асоціації, Міжнародного спелеологічного союзу, Карстової комісії Міжнародного географічного союзу, проекту ЮНЕСКО "Глобальне вивчення карстових водоносних горизонтів і водних ресурсів", редколегій провідних профільних міжнародних журналів.

Інститут приділяє постійну увагу залученню до дослідницької діяльності студентів і аспірантів університету, а також членів кримського-гірничо-спелеологічного клубу на базі ТНУ. В даний час ведеться підготовка чотирьох кандидатських і трьох докторських дисертацій з карстолого-спелеологічної тематики.
Для обговорення актуальних проблем спелео і карстології Інститут ініціював щорічне проведення на базі ТНУ міжнародних наукових конференцій "Кримські карстолого-спелеологічні читання: стан і проблеми досліджень карсту і печер", перша з яких відбудеться в 2008 р.

Розвиток наукової інфраструктури; консолідація наукової інформації. Основним компонентом цієї роботи є інтегрована цифрова система-депозитарій профільної науково-технічної інформації, що забезпечує створення, зберігання, обробку, пошук і ефективне використання науково-технічних даних, доступ до міжнародних мереж і баз інформації, консолідацію і реанімацію для науково-виробничого використання матеріалів карстолого-спелеологических досліджень минулих років, а також матеріалів досліджень громадських спелеологічних організацій.

Система-депозитарій використовує мережеві і ГІС-ТЕХНОЛОГІЇ і включає електронні бази даних, кадастри, цифрову бібліотеку спеціальної літератури, портали авторизованого доступу до міжнародних баз, інформаційних систем і наукових публікацій.

На основі особистих зборів спеціальної літератури членів Інституту і пожертвувань вчених і партнерських організацій різних країн в Інституті створена профільна науково-технічна бібліотека з карсту і спелеології, до теперішнього часу  налічує понад 7000 томів. Бібліотека увійшла до числа шести світових центрів документації карсту і печер Міжнародного спелеологічного союзу (UIS).
У розвитку польової і лабораторної приладової бази Інституту пріоритетними на даному етапі є засоби картирування карсту і печер, трасування підземних вод і моніторингу природних процесів.

У співпраці з партнерськими організаціями Інститут створює польові наукові стаціонари на найбільш видатних печерних об'єктах Криму і Західної України, як полігони моніторингу параметрів середовища і процесів в карсті і печерах, для здійснення фундаментальних і прикладних досліджень.
По лінії міжнародної наукової співпраці Інститут має доступ до сучасних лабораторно-аналітичних ресурсів (електронна мікроскопія, ізотопна геохімія, абсолютне датування натічних відкладень печер і т. д.).
Фундаментальні і прикладні дослідження. Як основні наукові напрями Інституту на найближчі роки прийняті такі, в яких українські учені займають лідируючі позиції на світовій науковій арені і які мають потенціал істотної дії на широкий круг наук про Землю і вирішення актуальних практичних проблем карстових територій:

• гіпогенний карсто-спелеогенез: теоретичні основи, регіональні узагальнення, спеціальні і прикладні аспекти (гідрогеологія, формування і прогноз карстових нафтогазових і рудних родовищ; провальна небезпека);
• теорія і методи реконструкції природних умов минулого з комплексного дослідження карсту, ізотопно-геохімічному вивченню і датуванню відкладень печер;              
• побудова нової регіональної шкали хронології подій плейстоцена для Південно-Східної Європи і Чорноморського регіону;
• інтеграція теоретичних основ гідрогеології і геоморфології карсту, розробка теорії еволюції карсту;
  роль, будова і функціонування епікарстової зони карстових масивів;
• розробка наукових основ природокористування, природоохоронних заходів і оцінки антропогенних дій на навколишнє середовище для карстових районів і печер з урахуванням їх специфічних властивостей; науковий супровід проектів використання печер;
• вивчення механізмів провалоутворення, вдосконалення наукових підходів і методів оцінки провальної небезпеки на закарстованних територіях;
• палеонтологія печерних місцезнаходжень України;
• вивчення впливу карстового середовища на умови життя і діяльності населення закарстованних територій (господарські, медико-географічні, соціально-економічні, культурно-етнічні і інші аспекти).

У 2006-2007 рр. члени Інституту опублікували вісім монографій, зокрема монографії, видані в зарубіжних країнах (США, Польща, Росія). Понад 50 статей, у ведучих міжнародних журналах "Environmental Geology", "Acta Carsologica", "Journal of Cave and Karst Studies", "International Journal of Speleology" та ін. Виступили з доповідями на п'яти міжнародних конференціях. Інститут є базовою організацією у виданні міжнародного наукового онлайнового журналу "Спелеогенезис і еволюція карстових колекторів". У 2007 р. Інститут почав видання наукового журналу "Спелеологія і карстологія".

Кадастр печер України. Робота з його ведення здійснюється в тісній співпраці з Українською спелеологічною асоціацією, її спелеоклубамі і регіональними центрами обліку і документації печер, що забезпечують їх розвідку і первинне обстеження. Інститут проводить депонування матеріалів, що поступають, зокрема топозйомок печер, їх доведення до кадастрових стандартів, переклад в цифрову форму, внесення до єдиної електронної бази даних і ГІС-ІНТЕГРАЦІЮ. Кадастр печер України, що містить матеріали більше 1500 печер, є основою для вирішення ключових наукових і практичних завдань, пов'язаних з печерами як особливим видом природних ресурсів.

Наукові зв'язки:
з Інститутом геологічних наук НАНУ, Інститутом геофізики НАНУ, Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковтча, профільними міжнародними організаціями і зарубіжними карстолого-спелеологічними науковими інститутами і центрами. Особливо активні зв'язки підтримуються з Інститутом дослідження карсту Словенії (Постойна), Національним інститутом дослідження печер і карсту США (Карлсбад, Нью-Мексіко), Пермським держуніверситетом і його Природничонауковим інститутом (Росія), Кунгурським карстовим стаціонаром РАН, Відділенням наук про Землю університету (Катовіце, Польща) Силезського, Інститутом гірської справи і технологій Нью-Мексіко (Сокорро, США), департаментом геології Університету Міннесоти (США), Інститутом спелеології Румунії (Клуж), департаментом геологічної інженерії Університету Хасетеппе (Анкара, Туреччина).

Інститут грає видну роль в міжнародних програмах інтеграції карстолого-спелеологічних досліджень. Він виступає головною організацією в розвитку координаційно-інформаційного веб-сервера-порталу UIS "Мережа Спелеогенезис" і глобальної інтернет-бази даних з карстолого-спелеологічної бібліографії Karstbase. Інститут - один із засновників створюваної в даний час Міжнародної мережі інститутів карсту і печер (ICKRIN), в яку входять 15 наукових установ з 10 країн.

На даний час Інститут спільно з рядом зарубіжних наукових центрів розробляє основи крупного міжнародного проекту з гіпогенномго спелеогенезу. Він також визначений головним організатором міжнародної конференції "Гіпогенний спелеогенез і гідрогеологія карсту артезіанських басейнів", яка буде проведена в Україні в травні 2009 р. за програмою Міжнародного року планети Земля, під егідою UIS і проекту ЮНЕСКО "Глобальне дослідження карстових колекторів і водних ресурсів".